Аmazing, 38 - 13 января 2008 11:02

Любов-не фізіологічні процеси, як пише вельмишановний Сергій. Фізіологічні процеси-це її прояв на рівні фізичному, але її корені криються деінде. Любов була зі самого початку, вона створила матеріальний світ (Шопенгауерівська воля до життя) і має у ньому різні прояви: материнська любов, любов до ближнього, любов-пристрасть до коханої льдини. Вона дійсно нігде не зникає зі життя, бо вона і є життя. Проблема у тому, що бажаючи її тільки одержувати люди задумуються: "є вона у мене, чи ні?", але дійсно завжди має її тільки той, хто прагне її віддавати, уподобнюючись тим самим до Творця. Ні любов не зникає, зникає тільки один з її об'єктів, зрозуміти треба одне-є безліч інших об'єктів.

. . ja polnostjy solidaren. . .

Перепрошую, але це конткретний брєд, - то шо написано по теорії
,-це фантазія і причому дуже смілива,-...філософіііія,
п.с.сорі за критику

чтоб хоть куда-то полезно ее тратить...

блин, точно, а я об этом раньше и не думал )))
А ведь она всегда есть... вот откуда чувство пустоты, когда нет объекта... и в это ремя объектом надо подставлять себя )))

Это не теория. Это в доказанная жизнью формула. Что такое есть любовь вообще??? Любовь - это кратковременное повышение уровня дофамина, норадреналина, пролактина, люлиберина и окситацина. Малюсенькая молекула фенилэтиламина (ФЭА) вызывает определенные ощущения: приподняое настроение, возбужденность, эйфорию. Любовь с первого взгляда - когда в нейронах лимбической системы происходит насыщение ФЭА. А нежность - это эндорфины (опиум для двоих). Страсть длится в среднем 317,5 дней..." Вот и всё

Это фраза точно или программиста или математика - систематизированный подход, без лишних эмоций :)